среда, 18 сентября 2024 г.

Особливості формування мисленевих операцій у дітей з порушенням інтелектуального розвитку (ПІР)

🌀 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МИСЛЕННЄВИХ ОПЕРАЦІЙ У ДІТЕЙ З ПІР

  🍁 Операційний аспект мислення при порушенні інтелектуального розвитку, насамперед, виявляється у недорозвитку операцій мислення, зокрема аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування й узагальнення.

 🍁 Аналіз — це операція мислення, яка полягає у виокремленні складових, ознак і властивостей об'єкта пізнання. Аналіз тісно пов'язаний із синтезом — процесом об'єднання різних елементів та властивостей об'єкта в єдине ціле.
Операція аналізу у дітей з ПІР характеризується бідністю. 
Там, де дитина з нормальним рівнем психофізичного розвитку виділяє 8—12 ознак, дитина з ПІР — лише 3—4. При цьому останні помічають насамперед ті властивості предмета, що кидаються в очі. Функціональні властивості виділяються ними рідко. В їхньому аналізі немає послідовності та системності: одні ознаки називаються декілька разів, а інші — не помічаються зовсім; істотні ознаки вирізняються поряд із другорядними.

 🍁 На основі неповноцінного аналізу недостатнім виявляється і синтез. Об'єднавши виділені ознаки у єдине ціле, дитина одержує неповне, неточне, а часом і хибне уявлення про предмет. Синтез, окрім повного врахування усіх ознак та властивостей предмета, потребує правильного їх поєднання. 

 🍁 Особливо яскраво недостатність операцій аналізу та синтезу при порушеннях інтелектуального розвитку виявляється у перші роки навчання.
  ❗ Діти не можуть: 
 самостійно виділити, а потім об'єднати елементи речення, слова, літери; 
 не вміють проаналізувати умову задачі; 
 описати предмет або його зображення. 

 🍁 На основі аналізу розвивається операція порівняння — виділення спільних та відмінних ознак предметів та явищ. Ця операція дітям з недорозвиненим інтелектом дається з великими труднощами. Вони виділяють дуже малу кількість відмінностей, не вміють користуватися критеріями порівняння, зіставляють предмети за невідповідними ознаками (собака чорний, а кішка — пухнаста; у трактора є мотор, а велосипед має два колеса). Діти не помічають різниці між подібними предметами, наприклад, між компасом і годинником, не можуть знайти спільного між об'єктами, що різняться один від одного. Вони помічають відмінність лише в різнорідних предметах, в яких немає виразної схожості як у зовнішній будові, так і у використанні.
       Взагалі їм легше визначати ознаки відмінності, ніж подібності. Так само як і аналіз, порівняння у таких дітей характеризується хаотичністю.

  🍁 Абстрагування — це операція мислення, яка полягає у вичлененні істотних для певної ситуації властивостей об'єкта при виокремленні їх від неістотних. На основі абстрагування здійснюється операція узагальнення — об'єднання предметів та явищ, що мають істотні спільні ознаки, до однієї категорії.
     З усіх операцій мислення абстрагування та узагальнення у дітей з ПІР страждають найбільшою мірою. 
      Низький рівень мислиннєвих операцій призводить до труднощів засвоєння навчального матеріалу, тому важливо пропонувати дітям завдання та ігри корекційного спрямування:
 
 🙂ВПРАВА   Відгадай і намалюй
     На дотик відгадати фігури, що знахо¬дяться в мішечку (пласкі, з картону або фа¬нери), назвати їх, а потім намалювати. 
ВПРАВА   Виклади фігури з паличок
Спочатку дають дітям зразок, а потім забирають, щоб відтворити фігури по пам'яті.
 
 🙂ВПРАВА   Уважно слухай і намалюй
Називаються  геометричні фігури із вказівкою їхнього місця на аркуші. Діти ма¬ють замалювати їх на вказаному місці згід¬но з інструкцією (вгорі ліворуч трикутник, праворуч від нього квадрат, у центрі коло тощо).
 
 🙂ВПРАВА   Лабіринт
1.               Допомогти зайчику знайти дорогу.
2.               Якою дорогою діти йдуть до школи?
ВПРАВА   Домалюй предмети
Попросити дітей назвати, а потім дома¬лювати предмети, зображені на малюнках. Можна заштрихувати або розфарбувати їх.

 🙂ВПРАВА    До чого відноситься?
Узяти картинки із зображенням пори року і картинки із зображенням таких предметів: саней, лиж, човна тощо. Дитина має назвати предмет і підкласти до картинок із відповід¬ною порою року.
 
 🙂ВПРАВА   Визначити час
На табличках написано: ніч, ранок, день, вечір; на картках зображені ситуації, що від¬повідають певній частині доби. Пропонується дитині визначити, коли відбувається дія, зображена на картках, і підкласти їх до від¬повідної таблиці.

 🙂ВПРАВА   Добери відповідну пелюстку
Перед дитиною кладуть картку із зобра¬женням декількох квіток (ромашка, волош¬ка, мак, соняшник), у кожної з яких бракує однієї пелюстки. Вони додаються окремо. Запропонувати дитині знайти їхню квіточку з урахуванням кольору і форми.

 🙂ВПРАВА   «Пара до пари»
Мета: розвиток логічної пам’яті.                          
Дітям читають пари логічно пов'язаних між собою слів. Після прослуховування дітям зачитується вже лише перше слово з пари, а діти – відтворюють друге слово з пари (називають вголос разом, називають вголос по черзі або записують).

Джерела: https://studfile.net/preview/5602707/page:8/
https://naurok.com.ua/zbirnik-korekciynih-vprav-104012.html

понедельник, 16 сентября 2024 г.

Що робити, якщо дитина вкрала?

Інколи буває, що дитина приносить додому чужі речі, і Ви розумієте, що вона вкрала цю річ. Що робити?

#дитяча_психологія #психолог #психологія #львів #одеса #одесса #рівне

среда, 6 марта 2024 г.

Сміх як захисна реакція: чому ми жартуємо у стресових ситуаціях

​Сміх як захисна реакція: чому ми жартуємо у стресових ситуаціях

Зазвичай сміх — це реакція на веселі або приємні події. Проте гумор може виступати як захисний механізм. Він допомагає нам зняти напругу та залишатися психічно стійкими у стресових ситуаціях, коли ми занадто вразливі. 

Інколи за простими жартами людина намагається приховати емоції, з якими не може впоратися: тривогу, страх, безпомічність, відчай, гнів, сором або вразливість. Як це працює?

🔸 Тривога

Людина може постійно жартувати, щоб з'ясувати, як до неї ставляться інші. За усім цим стоїть тривога. Якщо в дитинстві людина не відчуває, що її цінують, це може викликати тривогу. Щоб зменшити це неприємне відчуття, психіка активує стратегії компенсації, однією з яких є потреба у схваленні. 

Така ж стратегія може застосовуватися людиною в дорослому житті: вона прагне подобатись іншим. Через це вона постійно жартує. Людина сприймає це так: якщо інші сміються над її жартами, значить, вона їм подобається — можна бути спокійною.
Гумор також може стати невіддільною частиною нашої комунікації з іншими, якщо в нашій сім’ї було прийнято постійно жартувати.

🔸Агресія

Через сміх людина може висловлювати агресію в безпечній для себе формі. У жартах можна замаскувати багато суперечливих почуттів: образу, роздратованість тощо. Наприклад, якщо нас образили слова близької людини, ми можемо не наважитися відкрито висловити свої почуття. Натомість вдаємося до іронії або сарказму.

🔸 Травма

Через травму людина може переживати безліч неприємних емоцій. Гумор допомагає з ними впоратись. Усвідомлення того, що "я можу перетворити щось страшне на смішне", створює відчуття контролю. Проте це відчуття ілюзорне. 

Людина може почати сміятися над трагічними подіями. Але в цьому криється небезпека: ми перестаємо адекватно сприймати реальність. Поки ми "зажартовуємо" травму, ми відкладаємо реальний процес її прийняття — все ніяк не можемо її пережити.

🔸 Вразливість

Людина може боятися, що виявлення справжніх почуттів може викрити її слабкість перед іншими, які скористаються цим. Вона тоді жартує, щоб не виглядати вразливою. Наприклад, постійні жарти перед тим, хто нам подобається, не що інше, як спроба приховати свої справжні почуття.

🔸 Шок

Усмішка може виникати як реакція на шок, на розгубленість. Буває так, що справжнім почуттям ще треба час, щоб проникнути у свідомість. І це нормально: кожен має свою власну швидкість обробки емоцій.

У тому, щоб приховувати за жартами образу, а за істеричним сміхом — тривогу та страх, немає нічого страшного. Гумор допомагає впоратися із цими неприємними почуттями. Але користуватися цим захистом слід розумно та в міру.

Психотерапія ж допоможе зрозуміти, яка причина наших жартів та що за ними ховається. Так само як і навчить керувати емоціями та виражати їх у безпечний для нас та інших спосіб.

вторник, 11 июля 2023 г.

Переважаючий тип сприйняття дитини

   Що варто пам'ятати про дитину відповідно про переважаючого типу її сприйняття? 
   Психологи приготували для вас цікаві інформативні зображення-шпаргалки.

воскресенье, 9 июля 2023 г.

Психоедукація - психоосвіта.

Психоедукація (психоосвіта) - це психотерапевтична техніка, що базується на поширенні правдивої інформації про причини, перебіг та наслідки психологічних труднощів та хвороб. 

Психоедукація найчастіше є першим етапом психологічного та психотерапевтичного втручання та, за потреби, рекомендується для членів родини та близьких пацієнта. Це дозволяє створити не тільки безпечний простір для хворого, але й сприяє підтримці психічного здоров’я усіх людей, охоплених програмою. 

В наші часи психоедукація переходить від виключно психотерапевтичної практики до стежки навчання та комунікації спеціалістів з усіма, хто хоче дізнатися більше про себе і оточуючих.

четверг, 29 июня 2023 г.

Як розвивати в дитини толерантне ставлення до людей з травмами та інвалідністю

   Війна залишила мітки на кожному з нас. Просто на комусь вони більш помітні. Нажаль, дедалі частіше ми зустрічаємо людей різного віку з фізичними травмами війни. 
   Пропоную вашій увазі відповіді психологів на те, як правильно відповідати на запитання дітей, щоб не налякати їх і виховати емпатію.