Як допомогти дитині стати більш зосередженою. Поради, що стануть в пригоді й дорослим.

Дитина неуважна і не здатна зосередитись на чомусь одному впродовж бодай кількох хвилин. Часто такі скарги можна почути від батьків, чиї діти навчаються в молодших класах. Хоча стривайте. Хіба слабка концентрація – це лише дитяча проблема?

🔺Насправді довільна увага людини може бути зосереджена на чомусь одному приблизно 8 секунд. Далі концентрація залежить або від рівня зацікавленості, або – від сили волі. Тобто, в процесі мислення ми знаходимо для себе внутрішнє обґрунтування, чому саме зараз варто зосередитись на цій роботі.

Проте для дітей цей причинно-наслідковий зв'язок часто не зрозумілий. А дорослий, який вимагає від дитини 2 години читати підручник, замість дивитися значно цікавіший мультфільм – взагалі виглядаєте дивно. 

Тож ловіть кілька порад, що допоможуть розвинути здатність до концентрації у дитини. А заразом – і дорослим вони стануть в пригоді.

🔹Встановлюйте чіткі цілі та реальні дедлайни. Іншими словами: розпорядок дня важливий. Дитина має розуміти послідовність своїх дій щодня і конкретні часові межі на виконання щоденних завдань. При чому розпорядок потрібен не лише для навчання, наприклад, але також для дозвілля. Водночас важливо пояснити дитині, яким має бути в підсумку результат роботи – тобто, яка взагалі мета цього процесу.

🔹Розбийте великі завдання на менші – дитина не почуватиметься обтяженою, виконуючи завдання, які не займають багато часу. Якщо дитина виглядає розгубленою, коли їй належить прочитати розділ із підручника, давайте їй читати по сторінці або по декілька абзаців.

🔹Інтерактивність та зміна виду діяльності. 20 хв англійської, розминка, 20 хвилин математики, трохи музики й можна знову повертатись до англійської. Монотонність – головний ворог концентрації. Також можна спробувати запропонувати дитині виконати домашнє завдання в незвичних умовах. Наприклад, в теплу пору року почитати на природі, а не вдома. Інший варіант – використовувати інтерактивні методи навчання: графіки, картинки, навчання з елементами гри. Усе це дозволить підвищити рівень зацікавленості дитини, а отже – і рівень уважності.

🔹Розробіть ефективну систему мотивації. Заохочення працює ефективніше, ніж страх покарання. На цьому наполягають деякі теоретики у сфері управління персоналом. А як щодо дітей? Розвиваючи стійкість уваги, важливо вийти на той рівень, коли дитина сама усвідомить, які вона отримає бенефіти від своєї роботи. Це мотивує працювати ще краще, бути ще уважнішим, не відволікатись. Натомість загроза покарання мотивує виконати завдання лише на рівні достатньому, щоб уникнути санкцій. Як тільки подразник у вигляді зовнішнього тиску зникає, будь-яке бажання працювати далі теж розчиняється.

❗️Важливо. В окремих випадках розсіяна увага у дитини також може бути пов'язана з поганою якістю сну, харчовими звичками, стресом або іншими чинниками, що мало залежать від самої дитини. Розлад дефіциту уваги та гіперактивності – проблема, з якою варто звернутися до фахівця.

Це допоможе підлітку влитися в нове коло друзів - правила поведінки в суспільстві

Аптечка технік КПТ: формуємо психологічну стійкість

Ефективна дія ➡️ сортування проблем

📌У ситуації зіткнення з життєвими викликами, як-от війни, часом руйнуються усі звичні процеси нашого життя, а відтак ми стикаємося одночасно з великою кількістю проблем та труднощів у сфері безпеки, сім’ї, житла, фінансів, роботи, здоров’я і т. д. 

😔І часом просто руки опускаються від цієї гори проблем, яку, як здається, просто неможливо розібрати. 

🙀Або ж ми беремося хаотично пробувати щось вирішувати чи робимо нереалістичні плани, а тоді вигораємо, чи беремося за другорядні речі, а тоді нас заповнює тривога від переживань, як з усім тим справитися. Тож тому нам так важливо перш ніж вирішувати, поділити цю «гору» на менші групи і розставити пріоритети.

🧾Вказівки:

1️⃣ Намагайтеся підійти до проблем із більшим ступенем усвідомлення, без автоматизму, адже в часі життєвих випробувань пріоритети можуть відрізнятися від звичних. 

Налаштування «за замовчуванням» слід тимчасово перемкнути на «ручне керування». І не забувати про принцип енергоощадності!

2️⃣ Виділіть час на «інвентаризацію проблем» — запишіть їх для початку просто в суцільний перелік або на окремих картках.

3️⃣ Визначте кілька напрямів сортування — в які уявні «кошики» ви розкладатимете проблеми. 

Приклади ідей для назв «кошиків»:

•невідкладні на сьогодні;

•дуже важливі, потребують основної уваги в найближчий час; 

•важливі, але можуть без проблем почекати;

•ті, про які можна попросити допомоги в інших;

•ті, які можна викреслити або відкласти на необмежений час.

4️⃣ Впорядкуйте відповідні окремі списки (по «кошиках»), беручи по черзі пункти загального списку і оцінюючи їх за кількома критеріями — зокрема, такими як важливість та центральність цієї проблеми, її невідкладність, можливість її вирішити самостійно, наявність ресурсів допомоги, наслідки вирішення зараз чи відтермінування, скільки енергії та ресурсів вона потребує і т. д.

5️⃣ На основі впорядкування застосуйте планування на день, тиждень, місяць і т. д. — які проблеми є пріоритетними, скільки часу потрібно виділити на їхнє рішення, в якій послідовності до них братися, коли і в кого попросити допомоги.

6️⃣ Зробіть ваші списки наочними і зручними в користуванні (телефон, записник, стікери на стіні і т. п.) та усі нові надходження труднощів, проблем і життєвих завдань сортуйте одразу до наявних списків-«кошиків».

Примітки:

✅ Ця техніка допомагає економно і мудро використовувати час та енергію. 

✅Вона теж дає відчуття контролю і фокусує увагу на тому, що в наших силах змінити.

✅ Дуже важливо використовувати записи: коли ми переносимо проблему на папір (чи записуємо в комп’ютері) — ми можемо бачити її ясніше зі сторони. І можемо тоді звільнити простір «у голові» — для зосередження лише над тим, над чим зараз працюватимемо.

❗️Пам’ятайте, одне з найважливіших рішень, яке може суттєво збільшити продуктивність — це рішення про те, які проблеми і завдання ви зараз можете зняти зі списку, викреслити.

Джерело: Український інститут когнітивно-поведінкової терапії.

Три вправи, що допоможуть подолати стан гострого стресу

​​ТРИ ВПРАВИ, ЩО ДОПОМОЖУТЬ ПОДОЛАТИ СТАН ГОСТРОГО СТРЕСУ

💬«Техніка зупинки думок»

Ефективність цієї техніки визначається тим, що під час

правильного її виконання зміщується фокус уваги з потоку негативних думок, тим самим розбивається їхній перебіг та нормалізується емоційний стан.

Порядок виконання:

1️⃣ Зосередьтеся на потоці думок, які проходять у цю хвилину, тобто усвідомте їх (при цьому можна, якщо дозволяє ситуація, заплющити очі).

2️⃣ Зберіть всю свою волю в кулак, подумки уявіть кнопку стоп-сигналу чи шлагбаум.

3️⃣ Вголос, досить твердо, скажіть «стоп» і зупиніть потік думок.

⏰«Хвилинка релаксації»

•Розслабте куточки рота, потім — усі м'язи обличчя. Розслабте плечі. •Зосередьтеся на міміці лиця та положенні тіла: вони відображають ваші емоції, думки, внутрішній стан. 

•Змініть «мову обличчя та тіла» шляхом розслаблення

м'язів і глибокого дихання, щоб люди навколо не помітили вашої напруги, стресового стану.

•Розслабляйтеся в будь-яких ситуаціях, як тільки відчуєте, що справи йдуть не так, як вам хочеться.

😤 «Метод мобілізаційного дихання»

Важливою складовою всіх видів розслаблюючих практик є вправи із глибоким диханням. 

📌Саме використання вправ на глибоке дихання допомагає швидко знизити стрес різних рівнів. 

А також є технікою, якою можна скористатися для того, щоб зняти емоційну та фізіологічну напругу від стресу в будь-який час. 

Юлія Ворман, практичний психолог.

Коротка добірка рекомендацій "Як впоратися із страхом і сказати "Ні!"

Кожному з нас потрібно навчитися говорити "Ні!"

Дотримуємося психологічної безпеки!

 

Важливі соціальні навички, які потрібно прищеплювати дітям з дитинства

Ідеї ігор у темряві для дітей різного віку

Що робити, а що не варто, коли у близької людини ПТСР (посттравматичний стресовий розлад)?

Жити з ПТСР доволі складно — ніколи не знаєш, в який момент, за яких обставин і в якій формі проявляться симптоми. У більшості випадків їх запускають внутрішні і зовнішні чинники, які називають тригерами. 

Тригери можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Внутрішні тригери — це те, що ми відчуваємо всередині: думки, емоції та тілесні відчуття (як у момент травматичної події). Зовнішні тригери — це ситуації, люди або місця, які нагадують про травматичну подію (до прикладу, певні слова, звуки, локації тощо).

👉 Як зменшити ризики впливу тригерів?

🔅не створюйте ситуацій, в яких можливе виникнення тригерів;

🔅обмежуйте перебування в місцях скупчення людей без потреби;

🔅уникайте різких звуків, які можуть нагадувати травматичну подію (музичні іграшки, рінгтони тощо);

🔅не створюйте гучних звуків;

🔅зведіть до мінімуму несподіванки;

🔅не торкайтеся тіла людини і не обіймайте її без дозволу.

👉 Чого НЕ варто робити, якщо в людини ПТСР?

🔹Просити розповісти про травматичний досвід. Людям із ПТСР може бути складно говорити, до того ж це може спричинити ретравматизацію.

🔹Знецінювати пережитий досвід.

🔹Героїзувати.

🔹Вимагати (або просити), щоби людина опанувала себе — це не в межах її можливостей.

🔹Звинувачувати і дорікати  їй через те, як саме вона реагує та проявляє емоції. 

🔹Підтримувати уникання наявних психологічних та фізичних симптомів.

🔹Говорити, що ви знаєте і розумієте, що вона відчуває.

🔹Говорити, що їй пощастило вижити — люди, які пережили травматичні події, часто не почуваються щасливими.

🔹Говорити, що пора припинити поводитися, як на війні.

🔹Говорити, що час лікує.

🔹Різко змінювати плани.

👉 Як підтримати людину з ПТСР? 

▪️Подбайте про її базові потреби: приготуйте поїсти, візьміть на себе інші побутові справи.

▪️Допоможіть знайти контакти спеціалістів, організацій та груп підтримки.

▪️Пропонуйте підтримку і тепло. Будьте виваженими, дбайливими, обережними.

▪️Не знецінюйте і не будьте аж надто вимогливими.

▪️Коли людина наважиться говорити, може статися, що вона захоче говорити про травматичну подію знову та знову. Дайте можливість  поговорити стільки разів, скільки їй потрібно.

▪️Робіть разом звичайні рутинні справи. 

▪️Говоріть про майбутнє та будуйте спільні плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей із ПТСР, що їхнє майбутнє приречене.

▪️Уникайте наркотиків, алкоголю та куріння вдома та у вашому оточенні.

▪️Якщо стан людини дуже важкий, не залишайте її на самоті.

Джерело: МОЗ України.

🙏Інтернет-платформа психологічної допомоги «Розкажи мені» працює цілодобово. Для того, щоб поговорити з нашим психологом чи психотерапевтом потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.

Реакції на травматичні події

Емоційні та фізичні реакції, які слідують за травматичною подією, зазвичай є дуже інтенсивними, лякають і навіть можуть викликати ваше здивування, адже ви не очікували, що можете реагувати так. 

Проте пам'ятайте, що все, що ви відчуваєте внаслідок впливу травматичної події, є нормальними реакціями на ненормальні обставини. 

Після перенесеної травматичної події людина може відчувати:

😥Смуток

•Почуття глибокого смутку зазвичай виникає, якщо сталася трагічна смерть, якщо хтось був поранений або подія спричинила серйозні руйнування. 

🥺Безпорадність

•Травматичні інциденти, як правило, надто сильні (надпотужні). Вони ніби 

викреслюють найкраще в нас і змушують відчувати безсилля, нездатність виконувати будь-які справи та впливати бодай на щось.

😩Повторне переживання події

•Враження, отримані під час події,

можуть бути настільки сильними, що їхнє переживання продовжуватиметься дуже довго: часто бувають спалахи спогадів, сни, в яких відтворюються почуття, які ви відчували під час чи після події. 

•Ви раптово можете почати почуватися так, ніби подія знову відбувалася з вами.

•Переживання, що повторюються, можуть бути дуже важкими та лякати. 

🤐Заціпеніння

•Шок після події може виявлятися в тому, що ви відчуватимете заціпеніння та емоційну виснаженість. 

•Ваші звичайні

почуття на якийсь час можуть бути блоковані, і ваша здатність переживати їх може бути

зменшена. 

•Може виникнути бажання відійти від контактів з іншими людьми, вас перестане захоплювати те, що зазвичай тішило.

😬Напруга та занепокоєння

•Відчуття напруги та занепокоєння може негативно впливати на самопочуття, якість сну та відпочинку. 

•Полегшити стан може, наприклад: вираження емоцій, оволодіння техніками дихання й прогресивної м'язової релаксації та ін. 

😡Злість

•Зовсім незначна подія

може викликати у вас інтенсивне почуття агресії. Виникає відчуття, що ви не схожі на самого себе. Рідні, друзі та колеги можуть помічати деякі зміни у вашому характері.

 

🫣Страх

•У вашому житті можуть з'явитися нові страхи, які можуть бути пов'язані як і з тривогою щодо можливості повторення травматичної події, так і з речами, що прямо не стосуються того, що сталося. 

Юлія Ворман, практичний психолог.

Аптечка технік КПТ: формуємо психологічну стійкість (продовження)

🧠Турбота про мозок і психічні ресурси

Мозок є дуже важливим органом, і в часи випробувань на нього лягає збільшене навантаження, тож нам особливо важливо забезпечити належну турботу про його стан. 

📌Як водій турбується про те, щоб автомобіль був у доброму стані і був заправлений пальним — так само нам дуже важливо навчитися мудро турбуватися про мозок та поповнювати його ресурси.

📝Вказівки:

1️⃣ Мозок потребує достатнього та якісного сну. 

👉Це не розкіш — це час базового щоденного «клінінгу» для нервової системи. 

👉Сон відновлює ресурси мозку, реорганізовує пам’ять, він також вкрай важливий для здоров’я тіла. 

👉Тому пильнуйте достатній (потреба в різних людей і в різні періоди життя різна — в середньому 7-8 год.), регулярний та якісний сон.

2️⃣ Мозок, як і тіло, потребує здорового харчування. 

👉Загалом ті ж принципи здорового харчування, які корисні для тіла та серцево-судинної системи, діють і для мозку. 

👉Тож пам’ятайте про корисну їжу (та уникнення шкідливої) і не лише про те, що ви їсте, але й коли, скільки та як. Надмір є теж шкідливим. 

👉Споживайте їжу з уважністю, насолодою та вдячністю, і якщо є можливість — у доброму товаристві!

3️⃣ Наш мозок потребує регулярної фізичної активності. 

👉Фізична активність має позитивний вплив на вироблення в мозку речовин, що передають сигнал між нейронами, а тому сприяє навчанню, емоційній регуляції та психологічній стійкості. 

👉Фізична активність є також чудовим способом зняти стрес, відновити сили, підняти настрій, більше того, навіть має ефект у лікуванні депресії та інших розладів.

4️⃣ Пам’ятайте про роль ресурсних активностей. 

👉Десь так, як наше тіло потребує балансу певних речовин в їжі, нам треба пильнувати в щоденному ментальному раціоні присутність і належне співвідношення такого роду активностей. 

👉Зокрема, щоби був час на навчання, пізнання нового, осмислення — бо наш розум спраглий вчитися! 

👉Час для стосунків із близькими людьми — наша душа потребує відчувати близькість і любов. 

👉Щоби була пожива для нашого «серця» — те, що творить певний емоційний стан, дозволяє відчувати зв’язок з цінностями (музика, поезія, художні фільми, духовні практики та ін.). Бо наше «серце» прагне краси, любові та світла. Час на радість та святкування. Позитивні емоції дуже важливі! І щоби була тиша, усамітнення, час із природою.

5️⃣ Мозок потребує тренування і розвитку різних психологічних навиків. 

👉Подібно до того, як під час занять спортом ми тренуємо різні групи м’язів та систем організму, психіка має свої системи, і вони потребують тренування й розвитку. 

👉Як і заняття спортом — це не завжди лише в насолоду, часом є відчуття втоми та монотонності. Але регулярна практика поступово дає ефект, і врешті наша особистість та психологічні здібності розвиваються, і нам не раз послужать, зокрема і в часи випробувань.

📌Пам’ятайте про принцип регулярності, збалансованості й щоденного ритму турботи — це найкращий спосіб запобігання виснаженню.

Важливо не тільки давати мозку те, що він потребує, але і не давати чи обмежити шкідливе — йдеться не лише про психоактивні речовини, зокрема алкоголь, але і про надмір новин, соціальних мереж, шуму і т. д.

Джерело: Український інститут когнітивно-поведінкової терапії.

Чотири кроки до зцілення після сексуального насильства

(!) *Шановні колеги! До вашої уваги ВІДЕОМАТЕРІАЛ* 

(thinking) *Пережити сексуальне насильство під час війни – це надзвичайно травмуючий досвід.* Не кожна людина, яка пройшла крізь нього, готова про це свідчити, говорити чи звернутися за допомогою. Світова практика показує, що у таких випадках люди можуть звернутися за допомогою через місяці чи роки. 

А ті, хто цей злочин скоїли, мають *понести відповідальність.* Для цього *ВАЖЛИВО давати свідчення та повідомляти про сексуальне насильство.

(bell) *ПОСИЛАННЯ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ*

https://drive.google.com/file/d/1arZVhxsOpnPsz1ASFbuI9V8Mj7ULiCWT/view 

Детальніше про кожен крок, а також контакти організацій, які допоможуть пройти цей шлях, ви знайдете на платформі *Далі Є.*

(light_bulb) *Переходьте за посиланням:*

 mh4u.in.ua/dali-ye

За матеріалами *Viber-каналу STOP ABUSE UKRAINE з протидії домашньому насильству.*

Розлад соціальної тривоги

 

Соціальна тривожність – це більше, ніж сором’язливість. Це страх, який не зникає і впливає на повсякденну діяльність, впевненість у собі, стосунки, роботу чи навчання. Більшість людей інколи хвилюються у ситуаціях соціальної взаємодії, але людина із соціальною тривожністю відчуває надмірну стурбованість до, під час та після взаємодії.

Як проявляється розлад соціальної тривоги:
переживання страху та тривоги про ситуації, в яких за вами можуть спостерігати інші: публічний виступ, спілкування з незнайомими людьми, вживання їжі на людях,
 труднощі взаємодії з іншими людьми: сильний страх та тривога, нездатність підтримувати розмову, висловлюватися, підтримувати зоровий контакт, почервоніння, м’язова напруга, зміна голосу,
 уникання взаємодії з іншими людьми: уникання людних місць, зустрічей, вечірок, зменшення активності,
 хвилювання через видимі симптоми тривоги: страх бути публічно засудженим, осоромленим, приниженим.

 Як жити із розладом соціальної тривоги
Самодопомога може полегшити соціальну тривожність, і її можна спробувати перед іншими методи лікування:

 Спробуйте зрозуміти більше про своє хвилювання: продумайте або запишіть те, які думки проносяться у вас у голові і як ви поводитесь у соціальних ситуаціях, у цьому вам може допомогти щоденник.
 Спробуйте техніки розслаблення: наприклад, дихальні вправи від стресу.
 Розбивайте складні ситуації на дрібніші частини і працюйте над тим, щоб почуватися спокійніше з кожною частиною окремо.
 Спробуйте зосередитись на тому, що конкретно говорять люди, а не припускайте найгірше.

Прості правила, що надають ресурс на прийняття важливих рішень

​​

Правила, які допоможуть вам в умовах невизначеності 

Не важливо, де ви зараз знаходитесь: на території України, за її межами, чи на етапі вибору. Занотуйте три основних правила: 

💎1. Моя особиста відповідальність.

Пам’ятайте: «Одягаємо кисневу маску спочатку на себе, потім на дитину». Тільки при своєму мінімальному внутрішньому ресурсі ви зможете поділитися ним з іншими. 

📝Завдання:

Напишіть для себе нотатки/лист:

🔸на які речі ви зараз впливаєте (почистити зуби, прибрати в квартирі, обійняти дітей/рідних і тд.);

🔸на що ви впливати не можете.

Так ви зменшите свій рівень тривоги. 

💎2. Інформаційна гігієна

Відслідковуйте реакції свого тіла на ту чи іншу інформацію. Зараз її надто багато і вона має різний вплив на нас.

🔸Не тоніть в інформаційному просторі. Відслідковуйте, як ваше тіло реагує на ту чи іншу звістку. Якщо ви відчуваєте злість, прочитавши новини, трансформуйте її в паливо для подальших дій, прийняття рішень, турботу про своїх близьких. 

🚫Мінімізуйте інформацію, яка вводить вас в ступор, замирання. 

💎3. Фізична активність. 

80% роботи нашого мозку та клітин ми підтримуємо через фізичну активність. 

•ходіть 

•танцюйте

•грайте в рухомі ігри

•займайтесь йогою

•дихальні практики

🔸Робіть те, що можете собі зараз дозволити. Хоча би 30 хвилин в день займайтесь фізичною активністю. 

Ці прості правила дадуть вам ресурс на прийняття важливих рішень. Для цього підтримуйте життєдіяльність в своєму тілі. 

Ярослава Федорчук - психолог та тілесно-орієнтовний терапевт

Аптечка технік когнітивно-поведінкової терапії (КТП): формуємо психологічну стійкість (резильєнтність)

Практика резильєнтності потребує технік та їхнього щоденного відпрацювання.  

💎ЦІННОСТІ: 

- визначають сенс нашого життя, те, що в ньому є найголовнішим, наше відчуття Правди. 

- визначають, як ми хочемо жити, якою людиною бути, яким змістом наповнити сторінки своєї книги життя. 

- надихають. Вони дають силу і мужність. І коли ми проходимо крізь випробування, саме цінності дають нам силу вистояти та визначають наш спосіб сприйняття обставин і відповідь на них.

🧾ВКАЗІВКИ: 

1️⃣ Нам важливо мати ясне усвідомлення наших цінностей. 

Цьому допоможуть ряд запитань, які слід ставити собі регулярно: 

•Що для мене в житті найважливіше? •Що є сенсом мого життя? 

•Яке життя я хочу прожити? Як я хочу його прожити? Який слід залишити? •Якою людиною я хочу бути?

🔖Спробуйте записувати відповіді в щоденник. Пробуйте повертатися до цих відповідей і цих запитань, переглядати на різних етапах життя, застосовувати до різних сфер, питаючи себе кожен раз, як сьогодні в цих обставинах я можу жити згідно зі своїми цінностями?

2️⃣ Інколи цінності не чути одразу. 

Але важливо не поспішати, а глибоко слухати, в тиші слухати. Бо цінності це не просто те, що раціонально обґрунтовано. 

📌Цінності це насамперед те, на що «резонує» наше серце, що дає відчуття «музики», яка нас надихає, відчуття, що ви знайшли «свою зорю». 

🤔Тож корисним може бути теж подумати, в які моменти життя ви справді відчували, що це і є Життя, що ви робите щось важливе, те, що справді маєте робити? Чи є люди, життя яких вам подобається, зворушує, надихає? Чи є мрії, якими «горить» серце?

3️⃣ Деколи корисно подивитися на цінність життя з перспективи усвідомлення власної смертності: якщо уявити, що ви прожили гарне життя і озираєтеся назад за мить до смерті — що би ви хотіли побачити, що було у вашому житті? Який слід ви б хотіли залишити в ньому? Які стосунки мати з людьми? Які плоди ви б хотіли, щоби принесло ваше життя? 

🤔А якщо припустити, що вам залишилося жити зовсім трішки — що би ви робили насамперед? 

Інколи ці запитання можуть змінити спосіб сприйняття і допомогти бачити, відчувати найголовніше...

4️⃣ Інколи відчуття цінностей приходить не одразу, а росте з життєвим досвідом. 

☝🏻Набагато краще усвідомлювати, що ти ще в пошуку свого сенсу життя, аніж просто перейняти загальноприйняту модель та «жити, як усі». 

✅Для деяких людей відчуття цінностей може бути пов’язане з духовним досвідом, відчуттям того, що виходить за межі твого життя. 

✅Для інших — народитися у глибоких стосунках любові чи змістовній праці, з відчуттям приналежності до більшого, з дотику до людського страждання чи до краси.

5️⃣ Коли у вас є відчуття цінностей, спробуйте описати і записати. 

❗️Цінності це завжди про те, як ви хочете жити — це дієслово або спосіб описати дію. Воно завжди незавершене — бо цінності це напрямок, а не точка на дорозі. 

✅Це те, як ви хочете жити, а не просто те, що ви хочете мати. Якою людиною бути, а не те, що має статися з вами. Саме тому цінності це щось, що завжди є з вами, що від вас ніхто і ніколи не може відібрати. 

🫶Саме тому вони дають вам сили і натхнення пройти будь-які випробування. 

🫶Саме на них тримається наша резильєнтність. Але цінності є не просто для того, щоб їх знати. Вони як компас — для того, щоби згідно з ними жити. Які б не були обставини, труднощі, обмеження — жити згідно з тим відчуттям Правди, яке є в серці.

Джерело: Український інститут когнітивно-поведінкової терапії.